BOOK CHAPTER (443-456)
Propagation of knowledge in European law
as a background of common European sphere of law
culture formation
More details
Hide details
KEYWORDS
ABSTRACT
This article is devoted to practical aspects of the implementation of
the declared in the process of the European Union formation task to create a common space of freedom, security and justice. Authors promote the
position that this task requires thorough and careful study of the phenomenon of «European Law» and European values, which are the basis of the
legal system. In the article it is confirmed that a fundamental feature of the
European law is a very strong axiological component. Researchers prove
that learning of the European Union’s principles of law in the system of
preparation of the interdisciplinary specialists creates preconditions to the
form the corps of politicians, managers, experts in various life fields, whose
professional activity is based on European values. The authors confirm that
the catalyst to spread knowledge about law principles and values of the European Communities and the European Union should be special education
programmes, supported by the EU institutions.
REFERENCES (16)
1.
Banach Cz. (2003). Nauczyciel wobec zagadnien reformy i wlasnego rozwoju zawodowego. Nowa Szkołla, 2, ss. 4–5.
2.
Андрусевич Н. (2009). Оцінка виконання Планів дій Європейської політики сусідства. Виконання Плану дій Україна-ЄС: довкілля та сталий розвиток. Львів.
3.
Андрущенко В.П. (2003). Освіта на рубежі століть: філософія, методологія, практика. В: В.Г.Кремень, ред. Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз. Київ: Наукова думка, ss. 99–166.
4.
Вишняков O.K. (2000). Програма інтеграції України до Європейського Союзу: правові перспективи. В: С.В. Ківалова, М.П. Орзіх, ред. Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Одеса: Юридична література, ss. 321–323.
5.
Вишняков O.K. (2007). Впровадження євроінтеграційних дисциплін в Одеській національній юридичній академії. Юридичний вісник, 2, ss. 50–54.
6.
Звiглянич В.О. (1990). Знання та особистість. Фiлософська та соцiологiчна думка, 1, ss. 47–56.
7.
Ильин В. В. (1989). Критерии научности знания. Москва: Высшая школа.
8.
Копнин П.В., Вильницкий М.Б. (1964). Проблемы мышления в современной науке. Москва: «Мысль».
9.
Муравйов В. І. (2010). Лісабонські консолідовані договори про Європейський Союз і функціонування Європейського Союзу. Київ.
10.
Муравйов В., К.Смирнова. (2012) Європейське право: правова категорія, доктрина, наука. Європейське право, 1, ss. 11–24.
11.
Пелех Ю.В. (2009). Ціннісно-смисловий концепт професійної підготовки майбутнього педагога: монографія. Рівне: Тетіс.
12.
Рабінович П. (2010). Європейська конвенція з прав людини: філософсько-антропологічні та гносеологічні засади її застосування Страсбурзьким судом. Право України, 10, ss. 135–146.
13.
Сластенин В. А. Артамонова Е. И. (2002). Аксиологический аспект содержания современного педагогического образования. Педагогическое образование и наука, 3, ss. 4–9.
14.
Стрельцова О.В. (2011). Європейське право як багатовимірний феномен: підходи до розуміння і визначення поняття. Бюлетень Міністерства юстиції України, 7, ss. 72–80.
15.
Шемшученко Ю. (2011). Актуальні проблеми кодифікації національного та міжнародного екологічного права. Право України, 2, ss. 142–147.
16.
Шпакович О. (2011). Роль європейських інституцій у розвитку європейського права. Право України, 5, ss. 142–147.