ROZDZIAŁ KSIĄŻKI (443-456)
Upowszechnienie wiedzy z prawa europejskiego jako
warunek formowania ogólnoeuropejskiego pola
kultury prawnej
Więcej
Ukryj
SŁOWA KLUCZOWE
STRESZCZENIE
Artykuł poświęcony jest praktycznym aspektom wdrażania zadeklarowanego w wprocesie powstania Unii Europejskiej zadania formowania wspólnego pola wolności, bezpieczeństwa i sprawiedliwości. Autorzy uzasdniają, że to zadanie wymaga rzetelnej i wnikliwej analizy zjawiska
prawa europejskiego i europejskich wartości, które są podstawą systemu
prawnego. W tym artykule podkreślano , że podstawową cechą obecności Europy jest bardzo silny element aksjologiczny. Naukowcy stwierdzają,
że wprowadzenie do studiowania podstaw prawa Unii Europejskiej w systemie kształtowania fachowców różnych cpecjalności tworzy warunki do
powstania korpusu polityków, menedżerów, specjalistów w różnych dziedzinach życia, aktywność zawodowa których oparta jest na wartościach europejskich. Autorzy twierdzą, że katalizatorem rozpowszechniania wiedzy
na temat zasad i wartości, na których oparte jest prawo wspólnot europejskich, a Unii Europejskiej powinny zostać specjalne programy edukacyjne
przy wspieraniu instytucje UE.
REFERENCJE (16)
1.
Banach Cz. (2003). Nauczyciel wobec zagadnien reformy i wlasnego rozwoju zawodowego. Nowa Szkołla, 2, ss. 4–5.
2.
Андрусевич Н. (2009). Оцінка виконання Планів дій Європейської політики сусідства. Виконання Плану дій Україна-ЄС: довкілля та сталий розвиток. Львів.
3.
Андрущенко В.П. (2003). Освіта на рубежі століть: філософія, методологія, практика. В: В.Г.Кремень, ред. Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз. Київ: Наукова думка, ss. 99–166.
4.
Вишняков O.K. (2000). Програма інтеграції України до Європейського Союзу: правові перспективи. В: С.В. Ківалова, М.П. Орзіх, ред. Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Одеса: Юридична література, ss. 321–323.
5.
Вишняков O.K. (2007). Впровадження євроінтеграційних дисциплін в Одеській національній юридичній академії. Юридичний вісник, 2, ss. 50–54.
6.
Звiглянич В.О. (1990). Знання та особистість. Фiлософська та соцiологiчна думка, 1, ss. 47–56.
7.
Ильин В. В. (1989). Критерии научности знания. Москва: Высшая школа.
8.
Копнин П.В., Вильницкий М.Б. (1964). Проблемы мышления в современной науке. Москва: «Мысль».
9.
Муравйов В. І. (2010). Лісабонські консолідовані договори про Європейський Союз і функціонування Європейського Союзу. Київ.
10.
Муравйов В., К.Смирнова. (2012) Європейське право: правова категорія, доктрина, наука. Європейське право, 1, ss. 11–24.
11.
Пелех Ю.В. (2009). Ціннісно-смисловий концепт професійної підготовки майбутнього педагога: монографія. Рівне: Тетіс.
12.
Рабінович П. (2010). Європейська конвенція з прав людини: філософсько-антропологічні та гносеологічні засади її застосування Страсбурзьким судом. Право України, 10, ss. 135–146.
13.
Сластенин В. А. Артамонова Е. И. (2002). Аксиологический аспект содержания современного педагогического образования. Педагогическое образование и наука, 3, ss. 4–9.
14.
Стрельцова О.В. (2011). Європейське право як багатовимірний феномен: підходи до розуміння і визначення поняття. Бюлетень Міністерства юстиції України, 7, ss. 72–80.
15.
Шемшученко Ю. (2011). Актуальні проблеми кодифікації національного та міжнародного екологічного права. Право України, 2, ss. 142–147.
16.
Шпакович О. (2011). Роль європейських інституцій у розвитку європейського права. Право України, 5, ss. 142–147.